На українських платформах став доступний для перегляду документальний гіт про російсько-українську війну, який здобув 2 номінації на Премію Європейської кіноакадемії.

На сервісах Takflix, Megogo та Київстар ТБ вийшла українська картина «Пісні землі, що повільно горить», яка вже за два дні, 17 січня, змагатиметься за головну нагороду Європейської кіноакадемії разом з такими міжнародними гітами як «Сентиментальна цінність» Йоакіма Трієра, «Сират» Олів'є Лаше, «Просто випадковість» Джафара Панагі, «Звук Падіння» Маші Шилінскі та іншими. Стрічка також номінована на Європейський кіноприз в категорії «Найкращий європейський документальний фільм».

«Пісні землі, що повільно горить» – документальна мозаїка про життя України у перші роки повномасштабного вторгнення. Зрежисувала фільм Ольга Журба, лауреатка «Золотої Дзиґи» та Премії «Кіноколо» за короткий метр «Папині кросівки». Вона також відома як монтажерка відзначених нагородами стрічок «Цей дощ ніколи не скінчиться» та «Домашні ігри».

Над фільмом працювали троє провідних українських операторів: Володимир Усик («Ля Палісіада»), Михайло Любарський («Будинок "Слово". Нескінчений роман», «Люксембург, Люксембург») і В'ячеслав Цвєтков («Цей дощ ніколи не скінчиться», «Я і Фелікс»).

Монтаж здійснив данець Майкл Аґлунд, який до того монтував номінований на «Оскар» фільм «Будинок зі скалок». Радником монтажу виступив легендарний Нільс Паґа Андерсен – монтажер понад 250 фільмів, включно з номінованою на «Оскар» стрічкою «Акт убивства».

Музику до фільму створив Ярослав Татарченко (BUNHT) – один з найяскравіших представників української електронної сцени, відомий участю та продюсуванням музики в проєктах «Тонка», «ЩукаРиба» та «Марія Квітка».

Стрічка вже стала міжнародним документальним гітом. Світова премʼєра відбулася на Венеційському міжнародному кінофестивалі, який входить до так званої «Великої трійки» кінофестивалів і є найстарішим у світі. Також фільм показували на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA) – головній документальній події світу. Картина здобула перемоги на Ризькому міжнародному кінофестивалі, Фестивалі документального кіно Big Sky (США), кінофестивалях One World (Чехія), Millennium Docs Against Gravity (Польща) та інших.

На батьківщині картина також мала успіх. Українська премʼєра відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, де стрічка здобула Головний приз конкурсу DOCU/УКРАЇНА. Також картина демонструвалася на Київському тижні критики й була номінована на Національну премію кінокритиків «Кіноколо» в категоріях «Найкращий документальний фільм» і «Найкраща режисура».

Видання «Детектор Медіа» написало, що «Пісні землі, що повільно горить» – це «Масштабне кіно, яке дуже точно відбило стан цілої нації, що здобуває свободу найвищою ціною», а LB.ua назвало стрічку «Чи не найвиразнішим висловлюванням про повномасштабну війну».

Оцінка фільму на IMDb становить 7,6 з 10, а на Letterboxd – 3.8 з 5.