Ми ходимо по ній кожен день. Ми оремо її, копаємо і буримо, покриваємо бетоном. Ми наносимо її на карту та вимірюємо; ми малюємо по ній наші кордони; і ми уявляємо, що вона належить нам. Ми живемо тим, що вона виробляє, і ховаємо в ній наших мертвих. Ми приймаємо її існування як належне; вона здається непорушною. Якщо розглядати нашу планету як організм, то її кора – всього 40 кілометрів завтовшки – найбільш вразливий її орган.